Зарікався

До війни забирав електромотоцикли з славного города Одесса, неділю таможня парила мозги, но це не про то, сиділи на авто терміналі, три поля, хто там хоть раз був той пойме про що я, заставляні амереканськими машинами. Машинки різні, від купе до здоровених трактів і всі в хлам биті, тяжко підібрати опис шо і там були за конструктори бліни. Проходе час, в ході спілкування на роботі з хлопцями, то той взяв, то той взяв амереканця, розповідаю їм про одескийтермінал, його мертвякитрупаки, кажуть, а мы брали через посередників, ладно, думаю ну а шо, хоть подивлюсь че дійсно там тільки такий хлам продаеться як до нас завозят. Найшов аукціони, зарегісрірувався, і понеслось, да хлама багато, хібашо ціленького утоплініка можливо взяти, найшов посредника, три місяця пары йому мозги, то оду то другу, да, поставив хлопчина пару умов, цілий кузов, ціла безпека, салон тряпка. І шо, все таки найшов, був битий задній бампер, трішки якісь жилізячку в нутрі погнуло, протесаний скользящие передній бампер, мужик який збирав мені його до кучі погепав по желпзкі молотком і вона стала на місце, попав покрасивее бампера і я на машинці. Я це все до чого, не вірте продаваним які тут вже продают американські тачки, як що вже так хочеться отримати машинку, потратьте свій час на її вибір по Америці самостійно, куча чатів і ботів які вам дадуть змогу хоть на 50%провірити її самостійно, а як що щей не пожаліете пару $ то і карфакс можливо замовити, короче, не ма тут вже нічого такого страшного. Я не рекламную, я сам зарікався що не буде ніколи в мене американця, а ні, чо, попустило, тепер очкую ще одного американця в сімью, якось так. Всім добра, смерть кацапам, СЛАВА УКРАЇНІ