Подорож до м. Сатанів (Природа, Фортеця, Печери, Водоспади)

Хмельницька обл. м. Сатанів та околиці - дуже багаті на цікаві місця, були там у різну пору року, і кожного разу знаходили щось нове. Та окремо хочу відзначити якість дорожного полотна, у цьому регіоні чудові дороги, рівні з гарною природою, навіть глухі перемички у лісі, між селами - мають асфальт. І це дяка не державі, а місцевому бюджету та Євреям, які піклуються про свій край.

Відео з одної літньої мандрівки

У самому місті:

Залишки старовинної фортеці, доступ відкритий для усіх, це і добре: можна там заночувати, лазити де хочеш, і погано, тому що усе захаращено кущами та сміттям.Территорія дуже велика, є стіни, вежа, серед кущів можна знайти багато цікавих руїн. Відкривається гарна панорама на захід сонця.

У центрі міста оборонна синагога, гарно відреставрована, цікава будівля, раджу зайти на екскурсію.

Також є старовинна брама на виїзді з міста, але там робили якесь кафе. Трохи нижче від тої брами, біля струмка - старий німецький млин.

Далі по річці Збруч є штучні водоспади, непогане місце, влітку тут можна скупатися.

На горі знаходиться Свято-Троїцький монастир XVI століття з печерами, там ще не були, що там не знаю

Також неподалік у лісі є заповідник із дикими тваринами

Далі рухаємося до міста Крутилів, ну як міста, там дві вулиці і з десяток хат, але там можна залишити транспорт і вирушити пішою прогулянкою по лісу. Що там цікавого? багато чого! Називається місцина Медобори, там знаходится древнє поселення язичників, рухаючись стежками можна знаходити інформаційні таблички з описом місця, ці таблички, деякі, важко знайти, це схоже на квест. Там є Печера "Перлина" - просто діра у скелі прикрита гратами, лізти туди не варто, так як там глибоко і протяжність ходів велика. На горі знаходиться типу капличка з хрестом, місце гарне, колись там було язичницьке капище і жили якісь мольфари друїди. Непомітною стежкою спустилися до долу, на шляху трапляються вали та насипи древніх помешкань, в долині є джерела струмочки, на все пішло трохи більше 2х годин. Цим же лісом можна довго блукати, там трохи далі, є ще одна скеля Соколиха, і залишки городища Богит, але ми туди не пішли. Підемо іншого разу.

Далі обїхавши ліс до села Іванківці, почали шукати дорогу до закинутих штолень, шлагбаум Сатанівського Лісництва був відкритий і поспіхом заїхали у ліс, сподіваючись що його не закриють до вечора. Стежок там дуже багато, джипом проїхати можна, але ми вибрали якусь дуже неходжену дорогу і до місця трохи не доїхали, лишивши авто ще 5 хвилин і ми на місці. 

Вхід до штольні заворожує, а ходи підземні насторожують, я не рекомендую там голосно шуміти та і взагалі туди лізти, там десятки кілометрів ходів, і більшість із них АВАРІЙНІ, провалля, обвали, кажани, моторошне місце, доречі кажани там червонокнижні, їх бажано не турбувати. Зробивши кілька фоток з краю, поспішили назад до машини, бо вже сутиніє, а ночувати коло цих печер у САТАНівському лісі, не дуже хотілося. 

Поруч, сусідній ліс - заповідник під охороною Юнеско, так званий Прадавній Буковий Ліс, там живуть Енти якщо що. Туди зїздимо влітку, або весною.

Проїхалися трохи далі до с. Романівка, подивилися там місця для кемпінгу, є, але мені не сподобалося, там така стрьомна у сутінках річка, що ніби, з неї опівночі мають повилазити водяні з мавками.

Дорогою назад думали заночувати на Збручі у Мартинківцях - там типу цивільний кемпінг мав бути, або ж дикий кемп у Курівці, але швидко сутиніло і ми заїхали на територію Замку, там і заночували, було круто і затишно, стіни захищали від вітру, і не було вологи. Це пізня осінь, тому туристів там не було, одна машина заїхала і поїхала. Ввечері приходила місцева молодь, але з криками побігла геть, побачивши вогники у небі)) я повішав гірлянду на багажник, і коли вони це помітили у тумані, я спрямував на них промінь потужного ліхтаря. вони мабуть подумали що то НЛО, атмосфера була містична)