Машини на тест-драйві в Канаді

Довго нічо не писала в свій блог, але нещодавно згадувала машини, на яких ще каталась в Ванкувері окрім тих, про які вже тут писала, і це окрема пригода, про яку можна написати))

Почалось з того, що я вирішила, що гарна ідея взяти Субару брз, бо сподобалось, як управляється Субару, і вона досить мила. І один чел колишній друг сказав, що в принципі можна взяти в ділері що завгодно на тест драйв. Спочатку було дуже незручно, бо я ж не збиралась там нічо купляти, але після його фрази "Вони там все одно стоять, купа людей кожен день приходить та бере ті машини на тест драйв, то чому ні". Ну а покатитись дуууже хотілось, то поїхали і взяли покататись аж три різні тачки.

Перша була Мазда 3. Я її навіть не фоткала, бо там нічо цікавого, і я до цього думала, що як мені не вистачить на щось гарніше, то Мазда 3 в принципі ок - вона не страшна та не розвалюється на ходу. Пробіг на тій Мазді (а вона десь 16-17 року, точно не згадаю вже) був дуже великий, щось типу під 300к, там були протерті до дір килимки, і вид її був дуже потасканий, в салоні була жуть, сподіваюсь там ніхто не помер)) Але навіть з таким пробігом вона їхала середнє-нормально, але нічого особливого. 

Потім знайшли Субару, в наявності була лише 20 року, з механікою, ну нормас, але зчеплення там було так дивно відрегульовано, що працювало тіки коли взагалі ледь ногу не знімаєш з нього, і сама педаль кілометрова, приходилось прям фізрою займатись, коротше наче все гуд, але я хз що з нею було не так. Воно там на самому кінчику, не зручно, бо в Максі та в інших машинах з ручкою було так що тіки починаєш віджимати, воно внизу вже нормально працює. Коротше, тачка сподобалась тоді, і я вирішила, що варік норм (хоча зараз я рада, що взяла БМВ, бо вона просто зручніше хоча б для пасажирів, і трохи краща по характеристикам, хоча тут теж рядна 4 2літрова... омг досі не можу повірити що взяла щось менше за V6))) 

І по дорозі додому побачили Додж Челенджер (17 року), тут сама судьба вже була прокатитись і на ньому. І це була протилежність Субару, але з хорошого боку. В наявності був лише 3.6 на автоматі, і я думала, що якщо там щось менше 5.7, буде якийсь навозний жук, але приємно здивував, коли прям норм так їхав, динаміка не гірша за Хонду навіть, хоча вона настіки менша. Взагалі сидиш як на дивані котишся, м'яко дуже, взагалі пофіг на ямки чи щось, їх не відчуваєш) Комфортна тачка, але я вирішила, що якщо буду свою косатку міняти на щось колись, то тіки на Челенджер (ну і 5.7 звичайно буде, бо хоч 3.6 їде, але бєлка є бєлка, і треба V8)

І ще трохи прокатилась на Мерседесі ГЛК350, яку придбав ще один друг, ми як раз їздили з ним її оформляти і потім запропонував теж прокатитись за кермом, було цікаво) Велика тачка, їде норм прям, все гуд, ледь знайшла де там в ній паркінг, а ще саме в цій чомусь був глюк на замок багажника, і ми від'їхали (а він попереду мене на Хонді, і я позаду на Мерсі, бо я дорогу не знала куди їхати) і тут машина світить типу відкритий багажник. Ну і стрьомно було, що якщо це він відкритий, зараз газану, а все повилітає звідти)))) Але потім виявилось, що це глюк, про який попередній власник повідомив, але я то не чула та перепугалась. Але сам Мерс гуд, гуд :)

І отакі ціни не бенз там були коли я каталась там :) В принципі як в нас, але за якість не треба переживати, ех нам би такий бенз!)))

Отакі машинки, всі цікаві, всі хороші, і взагалі сама Канада дуже няшна і зокрема люблю Ванкувер, який там вайб, як там спокійно та передбачувано на дорогах (в порівнянні з нашим броунівським рухом в Києві))). Це були дужи цікаві пригоди, але я рада що і в Києві пригоди продовжуються з тачками, в плані що в січні зроблю нове світло та моя дєтка буде прям цукерочка, то зараз кожен день молюсь, щоби в неї нічо не прилетіло! :)