Одного вихідного дня ми з дружиною та товаришем вирішили поїхати покататись, але я не врахував що за добу до цього пройшла дуже сильна злива. Маршрут був вибраний не самою якісною дорогою, поправки щодо наслідків зливи не враховані. Пʼята чакра вимагає пригод і ось ми у дорозі. Спочатку було усе відносно добре. Двигун працює рівно, магнітола грає музику, дружина поруч, колеса накручують кілометражи пробігу. Дорога починає ставати все гірше як раптом зʼїзд на польову дорогу,за яку мені казали, що вона краще в декілька разів. Перша половина шляху по польовій дорозі на шосейній резині(Petlas Imperium pt-515) проходила відносно добре. Потім почали зʼявлятись маленькі калюжі та трішки болота,а згодом і взагалі на швидкості довелось брати декілька дуже глибоких калюж та болотяну кашу, в якій краще не гальмувати, а ще краще обʼїхати іншою дорогою. Вимикаю ESP та вперед до пригод,а як результат ціх пригод, це зовнішній вигляд авто в болоті. Не Субару чи крузак, но прохідність дуже хороша,та й тепер можна впевнено мостити наліпку щось на мотив: "Я їздив там де орки с*ать боялись"!)