Умань. Софиевка

Национальный дендрологический парк «Софиевка» (укр. Софіївка) — парк, научно-исследовательский институт Национальной академии наук Украины, расположенный в северной части города Умань Черкасской области Украины, на берегах реки Каменки. В наши дни это место отдыха. Ежегодно его посещают около 500 тысяч человек. Площадь — 179,2 га.
«Софиевка» является памятником ландшафтного типа мирового садово-паркового искусства конца XVIII — первой половины XIX века.
Національний дендрологічний парк «Софіївка» — парк, науково-дослідний інститут Національної академії наук України. На сьогодні — це місце відпочинку. Щорічно його відвідують близько 500 тисяч людей. Площа — 179,2 га.
«Софіївка» є пам'яткою краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX століть.

Парк «Софиевка» основан в 1796 году владельцем города Умани, польским магнатом Станиславом Потоцким, назван в честь его жены Софии Витт-Потоцкой и подарен ей ко дню именин в мае 1802 года.
Автором топографического и архитектурного проекта и руководителем строительства парка был назначен польский военный инженер Людвиг Метцель, а все работы в парке исполнили непосредственно крепостные Умани.
Парк был создан в почти безлесной местности, разделённой речкой Каменкой, балками и каньонами, которые врезались в гранит, часто выходивший на поверхность. При создании парка умело использован рельеф, но без заранее намеченного плана. В процессе завершения работ на отдельных участках были высажены местные и экзотические древесно-кустарниковые растения, тогда же были построены первые архитектурные сооружения и созданы украшения в виде скульптуры, преимущественно античной.
Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької. Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено військового інженера Людвіга Метцеля.
Парк був створений у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам'янкою, балками та ярами, які врізалися в гранітове підложжя, що часто виходило на поверхню. При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною.