Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
О Збаражском замке я выкладывал фото в блогах о пути и отдыхе в Шацке. Но фотографий очень много и разместить в небольшом посте не получилось полностью. В одном из первых постов я выложил все фото в одной записи, теперь повторюсь — но хочу расширить и добавить.
Збаражский замок (укр. Збаразький замок) находится недалеко от центра города Збараж, в парке, на так называемой Замковой горе. Замок был сооружен в 1626—1631 гг. по проекту фламандского архитектора ван Пеена, который вдохновлялся одним из опубликованных в Италии фортификационных проектов Скамоцци. Строительство замка осуществляли братья Юрий и Христофор Збаражские. После смерти Юрия Збаражского в 1636 году замок перешёл князьям Вишневецким, которые укрепили оборонные сооружения.
Укрепления замка состоят из казематированных валов с эскарпами высотой до 12 метров и толщиной до 23 метров, бастионов, одноярусной въездной башни и рва окружающего весь замок. Замок квадратный в плане, шириной 88 м. Пятигранные бастионы расположены по четырём его углам, в каждом из них были туннели, соединяющие их с казематами и замковым двором. Замок был одним из сильнейших, имел около 50 пушек на вооружении. Первоначальный проект замка предусматривал постройку 4-х угловых артиллерийских башен-бастей, соединенных крепостными стенами. Учитывая возросшую роль артиллерии, верх башен был снесен до уровня куртин, таким образом башни были превращены в бастионы, а изнутри по периметру двора к крепостным стенам были пристроены одноэтажные казематы, причем с отступом 12 м от внешних оборонительных стен, а промежуток между оборонительными стенами и казематами засыпан землей.
На замковом дворе находится прямоугольный в плане двухэтажный дворец с характерными для ренессанса формами. Главный вход в здание подчеркивается балконом на каменных консолях. В ренессансном стиле также выдержаны фасады казематов. Въездная башня расположена на одной оси с парадным входом во дворец.
Замок сыграл ключевую роль в 1649 году во время восстания запорожских казаков под предводительством Богдана Хмельницкого; по итогам осады Збаража был подписан Зборовский договор. У стен крепости получил тяжёлое ранение казацкий полковник Иван Богун. Эти события нашли отражение в знаменитом романе «Огнём и мечом».
В XVII-XVIII веках замок, перешедший в руки Потоцких, не раз был опустошён: в 1675 году он был без боя сдан туркам, в 1707 г. его посетили Пётр I и Мазепа, в 1734 и 1914 гг. ему досталось от русских войск. В начале XX века замок был отреставрирован, в советское время пришёл в запустение, в настоящее время опять на реставрации.
Замок споруджено в 1626–1631 рр. за проектом італійського архітектора Вінченцо Скамоцци під керівництвом військового інженера Андреа дель Аква, ймовірно, Г. ван Пеена коштом Христофора Збаразького. Проект замку В. Скамоцци спочатку описав у трактаті «Про ідею універсальної архітектури» (інший переклад — «Ідея загальної архітектури», Венеція, 1615 р.), потім був втілений у Збаражі.
1675 року замок захопили, спалили турки.
Загальний вигляд замку середини 17 століття відтворений на гравюрі голландця Вільгельмa Гондіуса. Збаразький замок квадратний у плані, зведений на пагорбі. Цоколь мурований із каменю, верх — із цегли, стіни обкладені тесаним пісковиком. Товщина стін 2-го поверху сягає 175 см, на рівні верхнього підвалу — 105 см. Укріплення було оточене ровом 40 м, валом шириною 23 м. Рів із допомогою гідротехнічної системи наповнювали водою. З кожного бастіону на кутах ходи вели до палацу.
Зі сходу фортецю оточували ліси, стави й болота, із заходу і півночі — високі береги річки Гнізна, з півдня — крутий яр. За початковим планом бічні сторони мали дорівнювати діагоналі квадрата, проведеного по осі головного фасаду.
Влітку 1649 року польсько-шляхетське військо, укріпившись у таборі біля замку, витримало тривалу облогу козацько-селянського війська під проводом Б. Хмельницького і його союзників-татар. 1675 року фортецю пошкоджено турецько-татарською армією під проводом Ібраґіма-Шишмана.
Сучасний ансамбль замкових споруд склався протягом ряду пізніших перебудов. У середині 19 ст. тут працював цукровий завод, під керівництвом генерала Бема. // 1896 року у замковому палаці відбулась пожежа. У 1920-30-ті роки, організацією польських офіцерів запасу було здійснено відповідні роботи з відбудови замкового палацу, з подальшими планами по пристосуванню його під гімназію. Ці плани не вдалось завершити через початок Другої Світової війни в 1939 році.
