Авторські права

"Driver.Top" є соціальною мережею, створеною для спілкування автолюбителів, цим оголошую, що всі мої персональні дані, фотографії, малюнки, листування і так далі є об'єктами мого авторського права (згідно з Бернською конвенцією). Для використання всіх вищезгаданих об'єктів авторського права у кожному конкретному випадку потрібен мій письмовий дозвіл. Цей комюніке повідомляє про те, що розголошення, копіювання, розповсюдження моєї особистої інформації, інформації про мої транспортні засоби або будь-які інші протиправні дії щодо мого облікового запису в соціальній мережі "Driver.Top" суворо заборонені. 

Закон України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX "Про авторське право і суміжні права" (далі Закон № 2811-IX) регулює відносини щодо набуття, здійснення та захисту особистих немайнових та майнових авторських та/або суміжних прав, а також щодо прав особливого роду (sui generis), пов’язаних зі сферою авторського права та/або суміжних прав.

Визначення змісту і суб’єктів авторського права навелені у статті 5 Закону № 2811-IX. 

Авторське право становлять особисті немайнові права автора і майнові права суб’єктів авторського права. Первинним суб’єктом авторського права є автор твору. Суб’єктами майнових авторських прав можуть бути також інші фізичні або юридичні особи, до яких перейшли майнові права на твір на підставі правочину або закону.

Як зазначає пункт 1, 18 частини першої статті 6 Закону № 2811-IX, об’єктами авторського права є твори у сфері літератури, мистецтва, науки, зокрема: літературні твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі; інші твори.

Ця норма закона віповідно дублюється у нормах Цивілного кодексу України (далі - ЦК України). Зокрема у пунктах 1, 4 частини перша статті 433 ЦК України, зазанчено, що об'єктами авторського права є твори, а саме: літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори; інші твори.

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об’єктивної форми (письмової, речової, електронної (цифрової) тощо). Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація авторського права чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Суб’єкт авторського права для повідомлення про свої майнові права може використовувати знак охорони авторського права, що складається з латинської літери "С", обведеної колом - ©, поряд з яким зазначаються ім’я (найменування) суб’єкта майнових прав на твір, рік першого опублікування твору.

Відповідно до часини першої статті 10 Закону № 2811-IX, авторське право і право власності на матеріальний, електронний (цифровий) об’єкт, в якому втілено (зафіксовано) твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального, електронного (цифрового) об’єкта, в якому втілено (зафіксовано) твір, не означає передання (відчуження) майнових прав на твір і навпаки.

Особисти немайнові права автора визначені у частині першій статті 11 Закону № 2811-IX. 

Особистими немайновими правами автора є:

• право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо;
• право забороняти під час будь-якого використання твору згадування свого імені, якщо автор твору бажає залишитися анонімом;
• право обирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору;
• право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, у тому числі супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора;
• право надати назву твору або залишити його без назви;
• право присвятити твір особі (особам), події або даті.

Особисті немайнові права належать лише автору та не можуть бути передані (відчужені) іншим особам і не переходять у спадщину.

Відповідно до статті 435 ЦК України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Суб’єкт авторського права має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами (частина перша статті 12 Закону № 2811-IX).

Способами використання твору є:

• відтворення;
• включення до складеного твору;
• включення до іншого твору, крім складеного твору;
• розповсюдження примірників твору;
• імпорт примірників твору;
• здавання в найм або в позичку примірників твору;
• публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки;
• переклад;
• переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору.

Цей перелік не є вичерпним.

Вищезазанчені майнові права на твір, може бути передано (відчужено) іншій особі на підставі закону чи правочину повністю (на всі способи використання твору на території всіх держав світу) або частково (на окремі способи використання твору на території всіх держав світу або на окремі способи використання твору на території окремих держав світу, або на всі способи використання твору на території окремих держав світу).

Особа, до якої перейшли майнові права на твір у повному складі або частково, є суб’єктом авторського права у межах набутих прав.

Суб’єкт авторського права має право надати дозвіл на використання твору або розпоряджатися майновими правами на твір в інший спосіб, що не суперечить закону. 

Твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження (частина друга статті 433 ЦК України).