Цветение сакуры в Ужгороде (Сакура-Фест)15 .04 — 24.04 2016 г.

Ежегодно в конце апреля в Ужгороде проходит фестиваль Сакуры. Почти одновременно с сакурами зацветают магнолии, а где-то через неделю возле Хуста зацветает Долина нарциссов.
Само это событие напоминает О-ханами — фестиваль цветения и любования сакурой в Японии.
Говорят, что когда Франц Иосиф I (император Австрийский) принимал у себя японских посланцев, которые в подарок ему везли с собой сакуры. По дороге им пришлось заночевать в Мукачево. Их визит не остался тайной и ночью делегацию обокрали. Конечно украли и сакуры, которые под видом фруктовых деревьев продали ужгородцам. Говорят, что эти сакуры растут еще с тех самых времен и радуют глаз не только закарпатцам, но и многим туристам.
По этой версии сакуры были завезены в Ужгород из Вены в 1923 году. Тогда городом руководил чешские власти, которая сразу начала его активно развивать. Однако, когда дело дошло до центра города, возникли определенные сложности. Дело в том, что в то время эта местность была заболоченной, поэтому многие растения там ни приживалось. Поэтому решили завезти и высадить именно сакуры, которые прекрасно прижились в мягком климате Закарпатья.
Японская вишня растет по всему городу. К сожалению, в основном в виде отдельных деревьев, однако есть несколько улиц, где можно увидеть много деревьев. Больше сакур можно увидеть на набережной реки Уж.
Фестиваль [ред. • ред. код]
Обычно фестиваль предполагает в себе не только «сакурнные» события. Кроме высадки аллеи японских вишен и рассказов разных легенд, во время фестиваля проходит множество флэш-мобов. Из них значительное количество организуется студентами кафедры туризма УжНУ. Ежегодно происходит что-то новое.
Кроме этого во время проведения фестиваля проходят еще множество фестивалей и ярмарок, поэтому город становится вдвое туристически привлекательным и небезосновательно.
Героем и символом города на время фестиваля является Граф Сакура, который должен посетить все события фестиваля, рассказывать легенды и по-традиции на главной площади города (пл. Театральная) с детьми рисовать большой цветок сакуры.

Щороку наприкінці квітня в Ужгороді відбувається фестиваль Сакури. Майже одночасно із сакурами зацвітають магнолії, а десь через тиждень поблизу Хуста зацвітає Долина нарцисів.
Сама ця подія нагадує О-ханамі — фестиваль цвітіння і милування сакурою в Японії.
Кажуть, що колись Франц Йосиф І(імператор Австрійський) приймав у себе японських посланців, які в подарунок йому везли із собою сакури. По дорозі їм довелося заночувати у Мукачевому. Їхній візит не залишився таємницею і вночі делегацію обікрали. Звісно вкрали і сакури, які під видом фруктових дерев продали ужгородцям. Кажуть, що оці сакури ростуть іще з тих самих часів та милують око не тільки закарпатцям, але й багатьом туристам.
За цією версією сакури були завезені до Ужгорода з Відня у 1923 році. Тоді містом керувала чеська влада, яка одразу почала його активно розбудовувати. Проте, коли діло дійшло до центра міста, виникли певні складності. Справа в тому, що на той час ця місцевість була заболоченою, а тому багато рослин там не приживалося. Тому вирішили завезти та висадити саме сакури, які чудово прижилися у м'якому кліматі Закарпаття.
Японська вишня росте по усьому місту. На жаль, в основному у вигляді окремих дерев, проте є кілька вулиць, де можна побачити багато дерев. Найбільше сакур можна побачити на набережній річки Уж.
Фестиваль[ред. • ред. код]
Зазвичай фестиваль передбачає в собі не тільки «сакурні» події. Окрім висадження алеї японських вишень та розповідей різних легенд, під час фестивалю проходить безліч флеш-мобів. З них значна кількість організовується студентами кафедри туризму УжНУ. Кожного року відбувається щось нове.
Окрім цього під час проведення фестивалю проходять іще безліч фестивалів та ярмарок, тож місто стає вдвічі туристично привабливішим і небезпідставно.
Героєм та символом міста на час фесту є Граф Сакура, який має відвідати усі події фестивалю, розказувати легенди та по-традиції на головній площі міста (пл. Театральна) із дітьми малювати велику квітку сакури.