Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
12 жовтня 1492 року італійський мореплавець Христофор Колумб, перепливши Атлантичний океан, досягнув сучасних Багамських островів, щиро вірячи, що дістався Східної Азії. Цього ж дня очолювана Колумбом експедиція зійшла на берег і оголосила відкриту землю власністю іспанських монархів Ізабелли і Фердинанда, спонсорів спроби знайти західний шлях до Китаю, Індії та багатих золотом азіатських островів.
6-го листопада 1492 ( 524 роки тому ) — на Кубі Христофор Колумб уперше зіткнувся з тютюнопалінням
Який тютюн курили запорожці
Ніде правди діти: козаки янголами не були. Меди-пива пили, горілочки не цуралися. Що ж до тютюну та люльки — до них приязнь особлива була. Згадаємо гегелівського Тараса Бульбу, який головою наклав, кляту люльку шукаючи. А він же з реальної людини списаний. Навіть іноземці, буваючи на Січі, потім свідчили: козаки люльки з рота не випускають…
А тепер поміркуємо. При отій "загальній тютюнізації" випадки легеневих хвороб серед козаків були дуже нечастими. Тут ідеться про риси здорового побуту, які ми забули. По-перше, козаки ніколи не палили в хаті, у курені, навіть у землянці. "Бо там — Бог", — казали вони. Тобто — висіли ікони.
Отже, дим не їв їм легенів у закритих приміщеннях. Але ж палити вкрай хочеться!
І козаки знаходили компроміс: більшу частину доби перебували на свіжому повітрі. Від ранньої весни й до глибокої осені спали надворі. Тютюн тримали не в кисетах, а в маленьких міцненьких гарбузянках (званих "діжечками", "турчанками", "таракуцками"). З часом гарбузянка міцніла, ставала ніби костяна. Тютюн зберігався сухим. Не пліснявів, як, приміром, у нашої "Прими". То ж врахуймо ще: палити люльку здоровіше, ніж сигарети чи цигарки. Люлька часто гасне. Доводиться знов розпалювати, а заразом поміркуєш: чи не забагато палиш?
Головна ж таємниця була в самому тютюнові. Чистий турецький був дуже дорогий. Завзяті тютюнники добували його в різний спосіб: коли — за гроші, а частіше — шаблею, як трофей. А коли і як мито за перевіз через пороги.
Оскільки тютюну не вистачало, козаки примудрилися додавати в нього полину, а то й більше трав. У першу чергу — деревій, чебрець, полин, будяк, сухе листя валеріани, м'яти, борщівника. Усі ці трави мають лікарські властивості: заспокоюють нервову систему, знижують кров'яний тиск, поліпшують апетит та сон.
Отже, розважливість і мужність воїнів інколи залежала від тютюну. І коли запорізькі вояки майже не хворіли на астму, бронхіти, трахеїти, то це теж завдяки козацькому тютюну.
Хтось може заперечити: скільки ж шкідливих речовин у тому диму ж лишалося! Але ж і вплив гарячого диму через слизові оболонки бронхів та носової порожнини досить цілющий! Та й чи багато треба? Знову згадаймо про гомеопатію. І наукова медицина стверджує: не така страшна доза, як постійний вплив.
Нарешті, досвід адигейців, ульген, нівхів доводить те ж саме: вони самим лише димом лікують понад 200 хвороб. І досить успішно. Це підтвердила наукова експедиція Хабаровського інституту ще у 1975 році. ; Слід підкреслити: паління в козаків було розвагою, відпочинком. Воно заважало ані в походах, ані в селянській праці. Ще й лікувало. Хіба погано?!
А прадідівська традиція шанування хати та церкви й нашим курцям завадила б. Було б непогано, коли в боротьбі з наркоманією та токсикоманією наші лікарі застосовували б хоч подекуди й козацький досвід.
Адже серед козаків нічого подібного не було!
12 октября 1492 итальянский мореплаватель Христофор Колумб, переплыв Атлантический океан </ b>, достиг современных Багамских островов, искренне веря, что достался Восточной Азии. В этот же день возглавляемая Колумбом экспедиция взошла на берег и объявила открытую землю собственностью испанских монархов Изабеллы и Фердинанда, спонсоров попытки найти западный путь в Китай, Индию и богатых золотом азиатских островов.
6-го ноября 1492 (524 года назад) — на Кубе Христофор Колумб впервые столкнулся с табакокурением </ b>
Какой табак курили запорожцы
Что греха таить: казаки ангелами ни были. Д-пива пили, водочки не чурались. Что касается табака и трубки — до них приязнь особая была. Вспомним гегелевского Тараса Бульбу, который председателем наложил, проклятую трубку ища. Он же с реального человека списан. Даже иностранцы, бывая на Сечи, потом свидетельствовали: казаки трубки изо рта не выпускают …
А теперь подумаем. При отий "общей тютюнизации" случаи легочных болезней среди казаков были очень редкими. Здесь речь идет о чертах здорового быта, которые мы забыли. Во-первых, казаки никогда не курили в доме, в шалаше, даже в землянке. "Там — Бог", — говорили они. То есть — висели иконы.
Итак, дым не ел им легких в закрытых помещениях. Но курить крайне хочется!
И казаки находили компромисс: большую часть суток находились на свежем воздухе. С ранней весны и до глубокой осени спали на улице. Табак держали не в кисет, а в маленьких крепеньких гарбузянках (называемых "бочонками", "турчанка", "таракуцкамы»). Со временем гарбузянка крепла, становилась бы костяная. Табак хранился сухим. НЕ плесневел, как, например, в нашей "Примы". Так учтем еще: курить трубку здоровее, чем сигареты или папиросы. Люлька часто гаснет. Приходится снова разжигать, а заодно подумают: не много куришь?
Главная же тайна была в самом табачные. Чистый турецкий был очень дорог. Упорные табачники добывали его различными способами: когда — за деньги, а чаще — саблей, как трофей. А когда и как пошлина за перевоз через пороги.
Поскольку табака не хватало, казаки умудрились добавлять в него полыни, а то и больше трав. В первую очередь — тысячелистник, чабрец, полынь, чертополох, сухие листья валерианы, мяты, борщевика. Все эти травы обладают лекарственными свойствами: успокаивают нервную систему, снижают кровяное давление, улучшают аппетит и сон.
Итак, рассудительность и мужество воинов иногда зависела от табака. И когда запорожские воины почти не болели астмой, бронхитами, трахеит, то это тоже благодаря казацкому табака.
Кто-то может возразить: сколько вредных веществ в том дыма же оставалось! Но и влияние горячего дыма через слизистые оболочки бронхов и носовой полости достаточно целебный! И много ли надо? Опять вспомним о гомеопатии. И научная медицина утверждает: не так страшна доза, как постоянное воздействие.
Наконец, опыт адыгейцев, Ульген, нивхов доказывает то же самое: они одним только дымом лечат более 200 болезней. И довольно успешно. Это подтвердила научная экспедиция Хабаровского института еще в 1975 году. ; Следует подчеркнуть: курение у казаков было развлечением, отдыхом. Оно мешало ни в походах, ни в крестьянском труде. Еще лечили. Разве плохо ?!
А прадедовская традиция почитания дома и церкви и нашим курильщикам помешала бы. Было бы неплохо, если в борьбе с наркоманией и токсикоманией наши врачи применяли бы хоть иногда и казацкий опыт.
Ведь среди казаков ничего подобного не было!
