1 грудня 1991 року в Україні відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт проголошення незалежності України, ухвалений 24 серпня 1991 року Верховною Радою України, за який тоді проголосували 346 народних депутатів. Результатів референдуму затамувавши подих чекали не тільки самі українці, але й цілий світ – у столицях головних міжнародних гравців планети чудово розуміли, що доля Союзу вирішується в Україні, адже, незважаючи на проголошення Україною незалежності, уже начебто демократична Росія не полишала надій втягнути її до чергового «оновленого союзу». «Не підтримати незалежність означає підтримати залежність», — таким був головний аргумент тих, хто бачив майбутнє своєї батьківщини тільки у незалежному статусі. Напередодні референдуму великий вплив мала небайдужа позиція української інтелігенції, зокрема, пристрасне слово Ліни Костенко, з яким вона звернулася до громадськості: «Люди! Ось ви в неділю підете до виборчих дільниць, але не думайте, що це ваші кроки. Це вже хода історії!». Так, історія пішла далі, але в її анналах зафіксовано, що 1 грудня 1991 року 90,92 відсотки виборців дали ствердну відповідь на запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» Не було жодного регіону, жодного населеного пункту, де ідея незалежності України не знайшла б підтримки більшості громадян. Зокрема, в Криму за незалежність проголосували 54,19 відсотка громадян, у Севастополі – 57,07 відсотка, у Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях волю до власної держави виявили понад 80 відсотків громадян. В Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях «за» проголосували більш як 95 відсотків громадян. Втретє за 350 років нашої героїчної і водночас трагічної історії – від Визвольної війни середини ХVІІ століття – Україна здобула самостійність. Саме Всеукраїнський референдум наділив прийнятий Верховною Радою Акт проголошення незалежності України тією юридичною силою, яка дозволила ствердити: Радянський Союз як об’єкт міжнародного права перестав існувати, а на політичній карті світу з’явилася нова незалежна держава – Україна. Вже наступного дня, 2 грудня 1991-го незалежність України визнали Польща і Канада, 4 грудня – Литва і Латвія. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року пройшов в один день з першими виборами президента України, ним став Леонід Кравчук.
1 декабря 1991 в Украине состоялся Всеукраинский референдум о независимости Украины, на котором волеизъявлением народа был подтвержден Акт провозглашения независимости Украины, принятый 24 августа 1991 Верховной Радой Украины, за который тогда проголосовали 346 народных депутатов. Результаты референдума затаив дыхание ждали не только сами Украинцы, но и весь мир — в столицах главных международных игроков планеты прекрасно понимали, что судьба Союза решается в Украине, ведь, несмотря на провозглашение Украиной независимости, уже вроде бы демократическая Россия не оставляла надежд втянуть ее в очередной «обновленного союза». «Не поддержать независимость означает поддержать зависимость», — таким был главный аргумент тех, кто видел будущее своей родины только в независимом статусе. Накануне референдума большое влияние имела небезразлична позиция украинской интеллигенции, в частности, страстное слово Лины Костенко, с которым она обратилась к общественности: «Люди! Вот вы в воскресенье пойдете на избирательные участки, но не думайте, что это ваши шаги. Это уже походка истории! ». Так, история пошла дальше, но в ее анналах зафиксировано, что 1 декабря 1991 90,92 процента избирателей дали утвердительный ответ на вопрос: «Подтверждаете ли Вы Акт провозглашения независимости Украины?» Не было ни одного региона, ни одного населенного пункта, где идея независимости Украина не нашла бы поддержки большинства граждан. В частности, в Крыму за независимость проголосовали 54,19 процента граждан, в Севастополе — 57,07 процента, в Донецкой, Луганской, Одесской и Харьковской областях волю к собственному государству обнаружили более 80 процентов граждан. В Ивано-Франковской, Львовской, Тернопольской, Волынской, Ровенской, Житомирской, Киевской, Хмельницкой, Черкасской, Винницкой областях «за» проголосовали более 95 процентов граждан. В третий раз за 350 лет нашей героической и одновременно трагической истории — от Освободительной войны середины XVII века — Украина получила независимость. Именно Всеукраинский референдум наделил принятый Верховной Радой Акт провозглашения независимости Украины той юридической силой, которая позволила утвердить: Советский Союз как объект международного права перестал существовать, а на политической карте мира появилось новое независимое государство — Украина. Уже на следующий день, 2 декабря 1991 года независимость Украины признали Польша и Канада, 4 декабря — Литва и Латвия. Всеукраинский референдум 1 декабря 1991 прошел в один день с первыми выборами президента Украины, им стал Леонид Кравчук.