Стрийський парк
Звичною місциною для проведення Східних Торгів — ярмарку, де виставляли свою продукцію найвідоміші на той час світові фірми, обрали саме Стрийський парк — багато простору та свіже повітря були дуже сприятливими для таких заходів. Східні Торги проводили тут з 1922-го року. Свого часу сюди приїжджали відомі письменники та митці. Львовознавець Ілько Лемко описує ті відвідини у своїх розвідках: «Славетний львівський письменник Станіслав Лем згадує, як він у 30-х роках минулого століття на Східних Торгах у Стрийському парку бавився в йо-йо і куштував бульйон з кубиків «Маггі».
Восени Стрийський парк вбирається в такі барви, що найдосвідченіший художник не передасть тієї палітри кольорів. Звивисті стежки пагорбами, під розсіяним світлом ліхтарів, нагадують лабіринти — просто йдеш вперед крізь туман, не знаючи, де опинишся. В цьому романтика і шарм, в цьому вишуканість і неповторність. Тут зароджувалися почуття, люди знаходили себе та один одного. Це місце, ознаменоване багатьма парами, які не пропускають нагоди зафіксувати миті свого щастя на початку сімейного шляху.
Привычной местностью для проведения Восточных Торгов — ярмарки, где выставляли свою продукцию известные в то время мировые фирмы, выбрали именно Стрыйский парк — много пространства и свежий воздух были очень благоприятными для таких мероприятий. Восточные Торги проводили здесь с 1922-го года. В свое время сюда приезжали известные писатели и художники. Львововед Илько Лемко описывает те посещение в своих исследованиях: «Славный львовский писатель Станислав Лем вспоминает, как он в 30-х годах прошлого века на Восточных Торгах в Стрыйском парке играл в йо-йо и пробовал бульон из кубиков« Магги ».
Осенью Стрыйский парк впитывается в такие краски, что опытный художник не передаст той палитры цветов. Извилистые тропинки холмами, под рассеянным светом фонарей, напоминают лабиринты — просто идешь вперед сквозь туман, не зная, где окажешься. В этом романтика и шарм, в этом изысканность и неповторимость. Здесь зарождались чувства, люди находили себя и друг друга. Это место, ознаменовано многими парами, не упускают случая зафиксировать момент своего счастья в начале семейной пути.
І трохи гумуру :
В Стрийськім парку ми ся здибали з тобов,
В моїм серці ся зашпортала любов,
Моє серце так калата
Як на вітрі тая шмата, —
В Стрийськім парку ми ся здибали з тобов.
Ти вважєй, моя кохана, ти вважєй —
В очі фарби дуже ти собі не ллєй,
Як ти фарба виїст очі, —
Хто тебе, сліпаку, схоче, —
Ти вважєй, моя кохана, ти вважєй.
Ти вважєй, моя кохана, ти вважєй —
На ходу ся до трамвая не чіплєй,
Бо ти трамвай вріже ногу
І потєгне на дорогу, —
Ти вважєй, моя кохана, ти вважєй.
Ти вважєй, моя кохана, ти вважєй —
На сусідського Івана не глядєй,
Бо як возьму того Йвана
І талапну до паркана, —
Ти вважєй, моя кохана, ти вважєй.