22 грудня — День святої Анни .22 декабря — День святой Анны.

Двадцять другого грудня відзначають свято Анни (Ганни).
Його встановлення пов'язане з непорочним зачаттям праведною Анною дочки Марії — Матері Ісуса Христа. Згідно з церковним переказом, який грунтується на апокрифічному Протоєвангелії Якова, Пресвята Діва Марія народилася в Назареті. Батьками Її були праведні Ганна та її чоловік Йоаким, які прожили разом понад 50 років, але не мали дітей. У розпачі Йоаким подався у пустелю і там 40 днів постився, плакав і молився, щоб Бог подарував йому на щастя дитину. Молилася й Ганна. І незабаром явився їй Архангел Гавриїл і сказав, що зачне вона преблагословенну дочку Марію, через Котру буде дароване спасіння усьому світу.
У давнину в народі свято називали «народинами сонця»: це найкоротший день року.Така назва пов’язана з тим, що на це свято припадає зимове сонцестояння, після чого воно «повертає на літо, а зима на мороз». Існує така приповідка: "У день Анни світловий день додається на горобиний крок".В давнину був такий звичай: дзвонареві, який сповіщав про народження сонця, давали 24 срібняки, а за те, що оголошував улітку «повернення сонця на зиму», змушували добу відсидіти у в’язниці.
За народним віруванням літо зустрічається із зимою двічі на рік: на Стрітення та в день святої Анни.
За давнини це свято особливо шанували вагітні жінки, яким протягом дня заборонялося братися за будь-яку роботу. У день святої Ганни на Закарпатті дівчата й молодиці, в яких часто боліла голова, не пряли.
Цього дня дівчата збиралися на свої сходки, щоб узгодити, як будуть святкуватися різдвяні свята. Дівочі громади, як і парубоцькі, мали свої традиції. На сходках теж обирали «отаманшу» — старшу дівчину, яка організовувала дівочі збори і керувала громадськими справами. На дівочих сходках не існував обряд посвяти, але діяло неписане правило: могла приходити сюди та дівчина, яка вміла вишивати, шити, прясти. Правда, екзамен їй не влаштовували, проте спостерігали, чи не лінується вона, чи володіє секретами рукодільництва. Якщо так, то можна йти на досвітки та вечорниці*.
На Ганни, крім узгодження святкувань, виготовляли різдвяні прикраси — «павуків» та «їжаків» з соломи.
З цього дня починали готуватися до свят і жінки: білили та прибирали оселі, краще підгодовували свиней, щоб мати свіжину до Різдва.
На Буковині вважали, що з цього дня починається рік. У цей час, як правило, вже встановлювалась зимова дорога, тому говорили: «На Ганьки сідай в санки», "Анна зиму зрушила".
Дня Ганни стосується ряд спостережень, пов'язаних із бджільництвом: «Починають бджоли мед їсти», «Ходять у погріб до бджіл, щоб добре роїлись». Пасічники заходили до омшаника, де зберігалися вулики, і зверталися з молитвою до Господа, щоб зачинався білий і жовтий віск і, звичайно, густий мед.

Двадцать второго декабря отмечают праздник Анны (Анны).
Его установление связано с непорочным зачатием праведной Анной дочери Марии — Матери Иисуса Христа. Согласно церковному преданию, основанный на апокрифическому Протоевангелии Якова, Пресвятая Дева Мария родилась в Назарете. Родителями Ее были праведные Анна и ее муж Иоаким, которые прожили вместе более 50 лет, но не имели детей. В отчаянии Иоаким ушел в пустыню и там 40 дней постился, плакал и молился, чтобы Бог подарил ему на счастье ребенка. Молилась и Анна. И вскоре явился ей Архангел Гавриил и сказал, что начнет она Преблагословенную дочь Марию, через Которую будет даровано спасение всему миру.
В древности в народе праздник называли «народин солнца»: это самый короткий день року.Така название связано с тем, что на этот праздник приходится зимнее солнцестояние, после чего оно «поворачивает на лето, а зима на мороз». Существует такая поговорка: "В день Анны световой день добавляется на воробьиный шаг" .В древности был такой обычай: звонарю, который извещал о рождении солнца, давали 24 сребреники, а за то, что объявлял летом «возвращение солнца на зиму», заставляли сутки отсидеть в тюрьме.
По народным верованиям лето встречается с зимой дважды в год: на Сретение и в день святой Анны.
В древности этот праздник особенно почитали беременные женщины, которым в течение дня запрещалось браться за любую работу. В день святой Анны на Закарпатье девушки и женщины, в которых часто болела голова, не пряли.
В этот день девушки собирались на свои сходки, чтобы согласовать, как будут отмечаться рождественские праздники. Девичьи общины, как и холостяцкие, имели свои традиции. На сходках тоже выбирали «атаманшу» — старшую девушку, которая организовывала девичьи сборы и руководила общественными делами. На девичьих сходках НЕ существовал обряд посвящения, но действовало неписаное правило: могла приходить сюда и девушка, которая умела вышивать, шить, прясть. Правда, экзамен ей не устраивали, однако наблюдали, не ленится она обладает секретами рукодильництва. Если так, то можно идти на посиделки и вечеринки *.
На Анны, кроме согласования торжеств, изготавливали рождественские украшения — «пауков» и «ежей» из соломы.
С этого дня начинали готовиться к праздникам и женщины: белили и убирали дома, лучше подкармливали свиней, чтобы свежину к Рождеству.
На Буковине считали, что с этого дня начинается год. В это время, как правило, уже устанавливалась зимняя дорога, поэтому говорили: "На Ганьки садись в сани», «Анна зиму сдвинула".
Дня Анны касается ряд наблюдений, связанных с пчеловодством: «Начинают пчелы мед есть», «Ходят в погреб к пчелам, чтобы хорошо роились». Пасечники заходили в омшанике, где хранились ульи, и обращались с молитвой к Господу, чтобы начинался белый и желтый воск и, конечно, густой мед.</i>