Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Василь Семенович Стус (6 січня 1938, село Рахнівка, Гайсинський район Вінницька область — 4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермський край, РРФСР) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1990), Герой України (2005, посмертно).
За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури Василь Стус зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не Питаю, чи тяжким мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст,
що жив, любив і не набрався скверни.
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій. до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
василь стус
Василий Семенович Стус (6 января 1938, село Рахновка, Гайсинский район Винницкая область — 4 сентября 1985, лагерь ВС-389 / 36-1 у села Кучино, Пермский край, РСФСР) — украинский поэт, переводчик, прозаик, литературовед, правозащитник. Один из самых активных представителей украинского культурного движения шестидесятников. Лауреат Государственной премии им. Т. Шевченко (1990), Герой Украины (2005, посмертно).
За собственные убеждения о необходимости сохранения и развития украинской культуры Василий Стус подвергся репрессиям со стороны советской власти, его творчество было запрещено, а он сам был осужден к длительному пребыванию в местах лишения свободы, где и погиб.