12 лютого – Свято Трьох Святих .
Свято на честь трьох Вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоустого встановлене в 1084 році.
Три архиєпископи грецького обряду – Василій Великий, Григорій Богослов та Іван Золотоустий – ще за життя здобули собі славу своєю святістю, спасенними проповідями й релігійними творами. Хоча Східна Церква святкує їхню пам'ять в окремі дні, однак, було введено спільний празник вшанування трьох святих. Підставою для цього стала суперечка між людьми: кого з них вважати більшим і святішим за інших. Тоді три святителі уві сні з'явились єпископові міста Евхаїти Іванові й переказали йому такі слова: "Ми – одне в Бога. Тож немає між нами ні більшого, ні меншого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і поклади край суперечці вірних, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням всі сторони світу приводити до миру і єдності". Тоді єпископ запровадив празник Трьох Святителів, звеличивши їхню пам'ять у тропарях, канонах і церковних піснях.
На Трьох Святителів, за народним повір'ям, категорично не можна прясти. Навіть прядку і гребінь у комору з хати виносили. Ретельно дотримувалися цього правила, адже вірили, що у того, "хто цього дня прястиме, руки й ноги повикручує, або худоба покалічиться, або змія вкусить, або град усе повибиває".
Від цього дня починають уже готуватися до весни. Цього дня не роблять нічого по хазяйству. Чоловіки не виконують ніякої важкої роботи, дозволялося лише оглядати плуги та реманент. А жінки починали готувати насіння до сівби. На Трьох Святих дівчата перший раз співали веснянки-заклички, просили весну прийти скоріше. Вірили, що голосніше її закликати, то скоріше вона прийде.
Праздник в честь трех Вселенских учителей и святителей Василия Великого, Григория Богослова и Иоанна Златоуста установлено в 1084 году.
Три архиепископы греческого обряда — Василий Великий, Григорий Богослов и Иоанн Златоуст — еще при жизни снискали себе славу своей святостью, спасение проповедями и религиозными произведениями. Хотя Восточная Церковь празднует память о в отдельные дни, однако, было введено совместное праздник чествования трех святых. Основанием для этого стал спор между людьми: кого из них считать большим и святее других. Тогда три святителя во сне появились епископу города Евхаиты Ивану и перевели ему такие слова: "Мы — одно в Бога. Так что нет между нами ни большого, ни малого, но как назовешь одного, то за ним следуют два других. Встань, следовательно и положи конец спору верующих, так как при жизни, так и после смерти нашим попыткам все стороны света приводить к миру и единству ". Тогда епископ ввел праздник Трех Святителей, превознося их память в тропарях, канонах и церковных песнях.
На Трех Святителей, по народному поверью, категорически нельзя прясть. Даже прялку и гребень в амбар из дома выносили. Тщательно соблюдали это правило, ведь верили, что у того, "кто в этот день прястиме, руки и ноги повикручуе, или скот покалечится, или змея укусит, или град все повыбивает".
С этого дня начинают уже готовиться к весне. В этот день не делают ничего по хозяйству. Мужчины не выполняют никакой тяжелой работы, разрешалось только осматривать плуги и инвентарь. А женщины начинали готовить семена к посеву. На Трех Святых девушки первый раз пели веснянки-заклички, просили весну прийти скорее. Верили, что громче ее призывать, то скорее она придет.