Сьогодні, 9 березня, Україна відзначає 203-й день народження поета, письменника, художника, громадського та політичного діяча, який є національним героєм і символом України, Тараса Григоровича Шевченка.
Попри час, Шевченко не віддаляється, не бронзовіє. Він – апостол правди – живий! У чому криється цей феномен, ця дивна незбагненність? У живому щирому слові Тараса, що іноді бринить як струна, а іноді подібне до гострого важкого меча, повідомляє Укрінформ.
«Без Нього… хто знає, що було б з нами!», – зауважує Богдан Лепкий.
«Кобзар» для українців те саме, що й Біблія. Його загортали у вишитий рушник і зберігали біля образів як святиню. По ньому український селянин, водячи зашкарублим, покрученим від важкої праці пальцем, вчився читати. Вуста старанно шепотіли заповітні прості рядки, а розум осявала істина – «Борітеся – поборете!». Його вчили напам’ять.
Сегодня, 9 марта, Украина отмечает 203-й день рождения поэта, писателя, художника, общественного и политического деятеля, который является национальным героем и символом Украины, Тараса Григорьевича Шевченко.
Несмотря на время, Шевченко не удаляется, а не бронзовеет. Он — апостол правды — жив! В чем кроется этот феномен, эта странная непостижимость? В живом искреннем слове Тараса, что иногда звучит как струна, а иногда вроде острого тяжелого меча, сообщает Укринформ.
«Без Него … кто знает, что было бы с нами», — говорит Богдан Липкий.
«Кобзарь» для Украинской то же, что и Библия. Его заворачивали в вышитый рушник и хранили у образов как святыню. По нему украинский крестьянин, водя заскорузлым, искореженным от тяжелого труда пальцем, учился читать. Уста тщательно шептали заветные простые строки, а ум озаряла истина — «Боритесь — поборете!». Его учили наизусть.