Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Микола Віталійович Лисенко — корифей української класики – ціла епоха в українській музичній культурі. Блискучий диригент, обдарований піаніст, вдумливий педагог, засновник професійної композиторської школи, основоположник української професійної класичної музики.
Усе своє життя композитор присвятив чарівному світові української музики. Це людина, яка своїм талантом, своїм покликанням поклала на вівтар служіння українській нації все своє життя.
Микола Віталійович був також видатним ученим, що заклав своїми музично-теоритичними працями основи наукової думки про українську музику. Педагогічною діяльністю Лисенко утверджував свої теоретичні погляди: він дбав про музичну освіту на Україні, сприяв підготовці висококваліфікованих кадрів.
Перше виховання композитора було проведене на аристокричний лад: чиста французька мова, вишукані манери, танці, уміння невимушено триматися у вітальні – ось що вимагалось від дитини…Але противагою до цього стала любов до українського побуту двоюрідних діда та бабуні Миколи – Миколи та Марії Булюбашів, які не мали своїх дітей та плекали онука від щирого серця. Вже в п′ять років мати Миколи, Ольга Єреміївна, побачила хист хлопчика до музики і розпочала опікуватись його навчанням.
Навчаючись в Харківській гімназії, потім в Харківському та Київському університетах, він не перестає думати про музику. Під час навчання в університеті він прагнув надбати якнайбільше музичних знань, усвідомлюючи, що головна мета його життя – музика.
У 1867 р. він вирішує здобути більш грунтовніші музичні знання і для цього обирає Лейпцігську консерваторію, яка вважалась однією з найкращих у Європі.
З 1869 по 1874 роки М.Лисенко перебуває у Києві, займаючись творчою, викладацькою та громадською діяльністю.
В 1872 році гурток українських діячів на чолі з М.Лисенком та М.Старицьким добився дозволу на публічні вистави українських п′єс. Тоді ж ними було написано оперети "Чорноморці" та "Різдвяна ніч" (пізніше перероблена на оперу). "Чорноморці", як народна оперета, міцно ввійшла у театральний репертуар з 1872 року, а «"Різдвяна ніч" з успіхом була поставлена в 1874 році у Київському оперному театрі силами акторів-аматорів. Це був початок українського національного музичного театру.
М.Лисенко писав твори майже у всіх жанрах музичного мистецтва:
опери, музично-драматичні твори, кантати і хори, обробки народних пісень, камерно-інструментальні п'єси, романси, фортепіанні твори.
Великий вплив на творчість композитора мав геніальний поет-революціонер Тарас Шевченко. Його полум′яні вірші наштовхнули М.Лисенка до боротьби за національне визволення рідного народу.
Протягом цілого життя композитор розвивав ідеї Шевченка в музиці. Великий цикл творів під назвою "Музика до Кобзаря" охоплює близько 100 композицій, серед них три кантати: "Б′ють пороги", "На вічну пам′ять Котлялевському", "Радуйся ниво неполитая". А також хори, ансамблі, солоспіви втілили в музиці ліричні, епічні, філософські твори Шевченка. Чудові зразки різних форм і жанрів вокальної музики злилися з поезіями великого Кобзаря.
Микола Лисенко був не тільки визначним композитором, а й вченим етнографом, збирачем і дослідником народно-пісенних скарбів.
Народна творчість стала життєдальним джерелом натхнення композитора. Лисенко ще з юних літ переконався, що волелюбні думи і прагнення народу, його боротьба за щасливе майбутнє з дивовижною силою висловлені в народній пісенній творчості. Пісня українська завжди привертала увагу композитора. Обробки українських народних пісень 5 томів, виконані Лисенком, мають наукову і художню цінність. В них розкрита вся краса пісенної творчості рідного народу. Він перший український композитор, який писав твори у різних жанрах музичного мистецтва на основі українського фольклору. “Фольклор — це саме життя”, — писав композитор в одному з листів до Філарета Колесси.
Оригінальні хорові твори: "Наш отаман Гамалія", "Пливе човен", "Садок вишневий коло хати", "Реве та стогне", "По діброві вітер віє", "Доля"; розгорнені вокально-інструментальні поеми: "Гетьмани, гетьмани", "Мені однаково"; народні думи, балади: "У неділю вранці рано", "У тієї Катерини".
М.Лисенко здійснив величезну роботу щодо збирання і публікації музичного фольклору.
У 1873 році було видано першу музикознавчу працю М.Лисенко про український музичний фольклор "Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм".
Важливу роль в його творчості займає опера. Він пише ряд опер, кожна з яких наповнена українським змістом, українською тематикою, які ввійшли в світову скарбницю оперного мистецтва. Це такі опери як: "Тарас Бульба", "Різдвяна ніч", "Наталка Полтавка", "Утоплена", "Чорноморці", а також дитячі опери "Коза Дереза", "Пан Коцький" та інші.
Творчу й педагогічну роботу М.В.Лисенко поєднує з музично-громадською діяльністю . Він виступає у пресі з питань музики, спілкується зі своїми слухачами на авторських концертах.
У 1908 році М.Лисенко очолив товариство "Український клуб", який проводив значну громадсько-просвітницьку діяльність – організовував літературні та музичні вечори, влаштовував курси для народних вчителів, створив комітети для сприяння спорудженню пам’ятника Т.Шевченку до відзначення 50-х роковин від дня смерті поета, які очолив сам композитор.
Постійна напружена праця підірвала здоров′я композитора і 6 листопада 1912 року через несподіваний серцевий напад земне життя українського Бояна спинилось.
М.Лисенко залишив після себе цілу плеяду талановитих композиторів і послідовників: К. Стеценко, М. Леонтович, О.Кошиць, Я.Степовий, С.Людкевич, Л.Ревуцький та інші, які все своє життя продовжували ту велику справу, яку розпочав М. Лисенко.
Микола Лисенко – великий син своєї нації і його по праву вважають корифеєм української класичної музики. І не зважаючи ні на що, він і сьогодні залишається актуальним. Микола Віталійович для нас, молодих мистців, залишається взірцем у боротьбі за українську державність.
Його твори включають в свій репертуар найвідоміші українські співаки, диригенти, піаністи, хоровий твір "Боже, великий, єдиний" вважається духовним гімном України. Ім’я Миколи Лисенка носить Львівська державна музична академія, філармонійний зал у Києві, Харківський оперний театр, численні музичні школи, вулиці тощо. Вже декілька десятків років найпрестижнішим конкурсом в Україні, в якому беруть участь піаністи, співаки, скрипалі є конкурс імені Миколи Віталійовича Лисенка.
Николай Витальевич Лысенко — корифей украинской классики — целая эпоха в украинской музыкальной культуре. Блестящий дирижер, одаренный пианист, вдумчивый педагог, основатель профессиональной композиторской школы, основоположник украинской профессиональной классической музыки.
Всю свою жизнь композитор посвятил волшебному миру украинской музыки. Это человек, который своим талантом, своим призванием положила на алтарь служения украинскому нации всю свою жизнь.
Николай Витальевич был также выдающимся ученым, заложившим своими музыкально-теоретические трудами основы научной мысли об украинской музыке. Педагогической деятельностью Лысенко утверждал свои теоретические взгляды: он заботился о музыкальном образовании на Украине, способствовал подготовке высококвалифицированных кадров.
22 марта 1842 в селе Гриньки Кременчугского уезда Полтавской губернии (сейчас Глобинского района Полтавской области) в семье дворянина Виталия Романовича Лысенко родился сын — маленький Николай, которому суждено было стать настоящим великаном украинской и мировой музыкальной культуры. Первое воспитания композитора было проведено на аристокричний лад: чистая французский язык, изысканные манеры, танцы, умение непринужденно держаться в гостиной — вот что требовалось от ребенка … Но противовесом этому стала любовь к украинскому быта двоюродных деда и бабушки Николая — Николая и Марии Булюбаш, которые не имели своих детей и лелеяли внука от чистого сердца. Уже в пять лет мать Николая, Ольга Еремеевна, увидела талант мальчика к музыке и начала заниматься его обучением.
Учась в Харьковской гимназии, затем в Харьковском и Киевском университетах, он не перестает думать о музыке. Во время учебы в университете он стремился приобрести как можно больше музыкальных знаний, сознавая, что главная цель его жизни — музыка.
В 1867 г. Он решает получить более основательные музыкальные знания и для этого выбирает Лейпцигской консерватории, которая считалась одной из лучших в Европе.
С 1869 по 1874 годы Лысенко находится в Киеве, занимаясь творческой, преподавательской и общественной деятельностью.
В 1872 году кружок украинских деятелей во главе с Н. Лысенко и М.Старицким добился разрешения на публичные представления украинских пьес. Тогда же ими было написано оперетты "Черноморце" и "Рождественская ночь" (позже переделана на оперу). "Черноморце", как народная оперетта, прочно вошла в театральный репертуар с 1872 года, а «" Рождественская ночь "с успехом была поставлена в 1874 году в Киевском оперном театре силами актеров-любителей. Это было начало украинского национального музыкального театра.
Лысенко писал произведения почти во всех жанрах музыкального искусства:
оперы, музыкально-драматические произведения, кантаты и хоры, обработки народных песен, камерно-инструментальные пьесы, романсы, фортепианные произведения.
Большое влияние на творчество композитора имел гениальный поэт-революционер Тарас Шевченко. Его пламенные стихи натолкнули Лысенко к борьбе за национальное освобождение родного народа.
В течение всей жизни композитор развивал идеи Шевченко в музыке. Большой цикл произведений под названием "Музыка к Кобзарю" охватывает около 100 композиций, среди них три кантаты: "Бьют пороги", "На вечную память Котлялевському", "Радуйся нива неполитая". А также хоры, ансамбли, романсы воплотили в музыке лирические, эпические, философские произведения Шевченко. Замечательные образцы различных форм и жанров вокальной музыки слились со стихами великого Кобзаря.
Николай Лысенко был не только выдающимся композитором, но и ученым этнографом, собирателем и исследователем народно-песенных сокровищ.
Народное творчество стала життедальним источником вдохновения композитора. Лысенко еще с юных лет убедился, что свободолюбивые думы и чаяния народа, его борьба за счастливое будущее с удивительной силой высказанные в народной песенном творчестве. Песня украинская всегда привлекала внимание композитора. Обработки украинских народных песен 5 томов, выполненные Лысенко, имеют научную и художественную ценность. В них раскрыта вся красота песенного творчества родного народа. Он первый украинский композитор, писал произведения в различных жанрах музыкального искусства на основе украинского фольклора. "Фольклор — это сама жизнь", — писал композитор в одном из писем к Филарету Колесси.
Оригинальные хоровые произведения: "Наш атаман Гамалия", "Плывет лодка", "Садок вишневый коло хаты", "Реве та стонет", "По дубраве ветер веет", "Судьба"; развернутые вокально-инструментальные поэмы: "гетманы, гетманы", "Мне все равно"; народные думы, баллады: "В воскресенье утром рано", "В той Екатерины".
Лысенко совершил огромную работу по сбору и публикации музыкального фольклора.
В 1873 году была издана первая музыковедческая труд Лысенко об украинском музыкальный фольклор "Характеристика музыкальных особенностей украинских дум и песен, исполняемых кобзарем Вересаем".
Важную роль в его творчестве занимает опера. Он пишет ряд опер, каждая из которых наполнена украинским содержанием, украинской тематикой, которые вошли в мировую сокровищницу оперного искусства. Это такие оперы как: "Тарас Бульба", "Рождественская ночь", "Наталка Полтавка", "Утопленница", "Черноморце", а также детские оперы "Коза Дереза", "Пан Коцкий" и другие .
