Сьогодні Вербна неділя . Сегодня Вербное воскресенье.

Вербна неділя (лат. Dominica in Palmis de passione Domini) — неділя яка припадає за 7 днів до Великодня. Великий Тиждень, який ще називається Страсним, розпочинається Вербною неділею. Багатьма мовами світу вона називається Пальмовою неділею — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в'їзду Господа Ісуса в Єрусалим. Однак на слов'янських територіях, де пальми не ростуть, а весна настає з цвітіння верб, то пальмові гілки люди замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти, та відповідно і назва свята змінилася: білоруською — Вербніца, болгарською — Цветніца, сербською — Цвети, словацькою — Квітна неділя (у деяких місцевостях України Вербну неділю також називають Квітною).
У Вербну неділю християнами відзначається вхід Ісуса Христа у Єрусалим. За описами у Євангеліях народ зустрічає його як царя і кидає йому під ноги пальмові листки . У середньоморському регіоні пальми вважались знаком життя і перемоги, а у Ізраїлі символом незалежності та перемог ізраїльського царя]. Ослиця (осел) за єврейською традицією є символом скромності царя і його ненасильницької влади.
Святкування і народні традиції .
Вербною цю неділю називали тому, що в цей день віруючі святили вербу. Це шановане дерево, про яке складено пісні та легенди, навіть існує приказка «Без верби й калини нема України». Після освячення гілок верби священиком діти намагались схопити кілька котиків з гілок і проковтнути їх. За повір'ям, це допомагало позбутись болю у горлі.
Згодом матері, купаючи дітей, клали до гарячої води освячені вербні гілки. Вважалось, що така вода змиває хвороби і заліковує рани. Іноді такі гілочки ставили у воду поруч з образами на покуті.
Повернувшись із церкви з посвяченою вербою, старші жартівливо легенько били ними дітлахів, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень — Великдень».

Вербное воскресенье (лат. Dominica in Palmis de passione Domini) — воскресенье приходящаяся за 7 дней до Пасхи. Большой Неделя, который еще называется Страстной, начинается Вербным воскресеньем. многих языках мира она называется Пальмовой воскресеньем — учитывая ветви пальм, которые стелили на дорогу при въезде Иисуса в Иерусалим. Однако на славянских территориях, где пальмы не растут, а весна наступает с цветения ив, то пальмовые ветви люди заменили вербными, которые начинают зеленеть и цвести, и соответственно и название праздника изменилась: белорусской — Вербница, болгарской — Цветница, сербском — Цветы, словацкой — ваий воскресенье (в некоторых местностях Украины Вербное воскресенье также называют апреля).
В Вербное воскресенье христианами отмечается вход Иисуса Христа в Иерусалим. По описаниям в Евангелиях народ встречает его как царя и бросает под ноги пальмовые листья. В середньоморському регионе пальмы считались знаком жизни и победы, а в Израиле символом независимости и побед израильского царя]. Ослица (осел) по еврейской традиции является символом скромности царя и его ненасильственной власти.
Празднование и народные традиции. </ B>
Вербным это воскресенье называли потому, что в этот день верующие святили вербу. Это почитаемое дерево, о котором составлен песни и легенды, даже существует поговорка «Без вербы и калины нет Украины». После освящения ветвей вербы священником дети пытались схватить несколько котиков из веток и проглотить их. По поверью, это помогало избавиться боли в горле.
Впоследствии матери, купая детей, клали к горячей воде освященные вербные ветви. Считалось, что такая вода смывает болезни и залечивает раны. Иногда такие веточки ставили в воду рядом с образами в углу.
Вернувшись из церкви с посвященной вербой, старшие шутливо легонько били ими детей, приговаривая: «Не я бью, верба бьет, через неделю — Пасха».