Завалялася у мене на вінчестері ось така інформація, точніше трохи ілюстрацій з місцевої львівської ретровиставки, яка проходила у Львові у 2013 році. Спочатку хочу коротко вставити історію з сайту організатора тиц.
Що таке «Львівський трикутник»?
Міські перегони у Львові уперше провели у 1930 р., їм передували низка змагань на території області, а саме ралі, що проходило частиною автомобільної траси Стрий – Львів. Ще раніше, у 1907 р., у Львові було засновано Галицький автомобільний клуб, який був організатором перших міських перегонів. Трасу для змагання запланували звести у 1927 р., а це на два роки раніше, ніж у Монако, проте перші змагання відбулись роком пізніше — у 1930 р.
«Львівський трикутник» – це маршрут перших автомобільних перегонів у місті, а таку назву отримав через те, що він простягався тодішніми вулицями Пелчинською (сьогодні Вітовського), продовжувалися вул. Кадетською (Гвардійською). Учасники змагання виїздили на площу Пруса (сучасну площу Івана Франка), звідти – на вул. Стрийську, а тоді спускались вул. Кадетською знову на Пелчинську.
Траса була особливою, на відміну від ралі у Монте-Карло, оскільки її частиною у Львові було прокладено трамвайні колії. Крім цього, близько 800 метрів траси було вкрито базальтовою бруківкою зі значними перепадами висот на сучасній вул. Героїв Майдану, а це робило маршрут доволі складним. Проте участь у змаганнях брали не тільки автомобілі, що були поділені на три класи, а й мотоцикли.
Міжнародний статус змагань та їх переможці
Перші змагання, 8 вересня 1930 р., не мали статусу Гран-прі, а були організовані як місцеві змагання для польських гонщиків. Учасники були поділені за класом авто та стартували в окремих заїздах. Гоночні авто долали 17 кіл трасою, спортивні – 10 кіл, а туристичні – 7 кіл. Переможцем у гоночному класі став Генрік Лієфельдт на автомобілі “Austro-Daimler ADR 12/100”, у спортивному – Тадеуш Сколімовський на “Alfa-Romeo 6C-1750”, у туристичному – Марія Козміянова на жовтогарячому “Austro-Daimler ADM”.
У червні 1931 р. кільцеві перегони вулицями Львова набули міжнародного статусу. А з 1932 р. отримали назву і статус Гран-прі Львова. Цікаво, що А.І.A.C.R. (Міжнародна асоціація автомобільних клубів – попередник FIA), надала статус гран-прі місту, тобто змагання офіційно називались “Гран-прі Львова”, а не країни, що було унікальним явищем.
Останні змагання Гран-прі Львова у ХХ ст. відбулись 11 червня 1933 р. У класі гоночних автомобілів переміг швед Ойґен Бьорнстад. Ці перегони були одними з найцікавіших та найзапекліших. У 1985 р. Бьорнстад в одному з інтерв’ю зізнався, що схитрував задля перемоги. На його машині під час Гран-прі Львова був встановлений додатковий бак для пального, що дозволило йому фінішувати без дозаправляння, а отже зекономивши час на фоні інших спортсменів.
У класі спортивних автомобілів першим фінішував Пьєр Вейрон на автомобілі Бугатті. Тоді ж у змаганнях взяли участь уже три жінки — полька Марія Козміянова, француженка Анет Роз-Ітьє та італійка Вікторія Орсіні.
У 1933 р. участь у змаганнях взяли 56 екіпажів, натомість роком раніше було лише 15 автомобілів. Наступного року ці змагання не відбулись, їм завадила складна економічна ситуація, а згодом і Друга світова війна.
Відновлення змагань під час незалежності
Ініціатором відновлення та організатором автоперегонів “Leopolis Grand Prix” на ретро-автомобілях на історичній трасі «Львівський трикутник» є Євгеній Кравс — фотокореспондент, а з 2011 р. — голова Комісії історичних автомобілів автомобільної федерації України, представник України в Міжнародної автомобільної федерації (FIA).
Відновлення автоперегонів у червні 2011 р. присвятили до 80-ї річниці Перших Міжнародних автомобільних перегонів «Гран-прі Львова», які стартували вулицями Львова 8 вересня 1930 року. Маршрут змагань — це 4 кола, а кожне по 3041 м.
Перегони стали щорічними. Змаганню передує авто фестиваль у якому бере участь понад 500 одиниць техніки. Учасники презентують рідкісні ретроавтомобілі, мотоцикли, вантажівки, автобуси, військова техніка. Найстарішим автівкам заходу – понад 100 років. Власники ретроавтомобілів одягаються у вбрання епохи випуску своєї машини та презентують її на сцені заходу.
На відновлених змаганнях розігрують кубок ім. Соломії Крушельницької для переможців-жінок, кубок ім. Василя Ростовського для учасників на «горбатих запорожцях», та кубки відповідно до класу авто, серед яких головний – Великий Кубок для довоєнних авто (до 1940-х рр.), ще один – для раритетних автівок (до 1982 р.).
На будинку № 41 на вул. Вітовського встановлено меморіальну дошку, на згадку про переможців змагань 1930-1934 рр., а до 80-річчя проведення першого Гран-прі Львова було випущено і погашено тематичні поштові марки.
Текст: Юлія Свищ
При підготовці статті використано матеріали: zaxid.net, ресурсу Фотографії старого Львова та сайту leopolis-grand-prix.com Світлини з архіву ресурсу Фотографії старого Львова