Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
Знаєте, люблю я понажимати кнопочки, а на клавіатурі їх багато, то й ділюся я своїми спогадами про те з чого все почалося. Я не шибко люблю теревенити про місце своєї роботи, тому знаходячись в очередному відрядженні пишу про те що було раніше. Звісно є плани щодо цього чуда шведського автопрому, але краще ж написати про те що зробив, а не про те чого можливо і не трапиться).
Перейдем до історії.
2021-й рік. Я у відрядженні натхненний відеогрою Forza Horizon 4, та тим фактом що там э 242-га Volvo, да і в дитинстві у батька 245-та була, про яку він згадує з теплотою, вирішую що перше авто у моєму житті (Мною купле, буде саме данна модель). Дивлячись олх, я і натрапив на оголошення, де і продавалась головна героїня данних бортжурналів. Звоню другові тай прошу щоб з*їздили та глянули. Коштувала вона тоді 900 мертвих президентів. Ось що вони бачили тоді:
Гнилі пороги. Днище казалось цілим, та несправність мотору. А саме системи запалення. Ок. Фігня питання. Зроблю і буду кататись думав я, і кажу другу “Shut up and take my money”. Друг казав, що торгуватись попередній володарь не хотів, максимум що вдалося, це забрати аккумулятор. Ок. Фіг з ним. Приїхала вона на евакуаторі, тай загнали вони її до мамці. В неї вдома гараж є, то й було зручно, там її тримати
2 місяці вона на мене чекала, і ось я приїхав. З переоформленням була така схема. Другу я довіряв на 100%, тому домовились що він ген. Довірку на себе оформе, а потім як на ход стану, поїдемо переоформляти на мене. Не суть! Відкриваю я гараж, а там... В мене вже в голові грає “ODESZA - A Moment Apart”. Тачка яку я і хотів. Але треба трохи попрацювати.
Ага. Трамблер вже джигуляторний безконтактний стоїть. Намагаюсь запустити, не хоче. Привід трамблеру не чіпляється зубами. Хлопці мені казали що на промвалу шліці пожрало. Неповірив поки сам не розібрав і на свої очі не побачив. А все тому, що перероблювалось це все діло, якось не по людськи. На трамблер жигулівський наварювалась шестерня з вольвовського трамблера. І щось пішло не так, що воно жрало шестерню.
Треба проміжний вал. Я ще у відрядженні шукав, рахував, читав мануали, та попав у Гачімучську січ ім Саші Капітана (Клуб любителів старих Вольво у Телеграмі). Доречі Саша мене і привів туди, і казав що B21A це сумне гімно, і треба при першої необхідності ставити B230FT. Чому я його не послухав? Бо дурний XD.
Знайшов я промвал. І трамблер купив рідний. Поставив але запускати не торопивсь. Треба мити картер, так як стружка з шліцями там валяются. Ох я тоді наматюкався! У мамці в гаражі, ями немає. А пол нерівний, та весь у пиляці. + Прикол такий, щоб піддон картеру зняти, треба відкрутити рульову рейку та поперечину на якої двигун стоїть.
Такс. Все помили, прокладку поставили все зібрали, та я й карбюлятора замінив на рідненький стромберг. Бо той солекс мені геть не подобався. А стромберг він простий, та ї з ним це все діло хоть якось розганялось.
А фіг! Рідний трамблер робив міски, і друг забрав його собі. Узяв потроха з безконтактнього Бошовського трамблеру, та пересипав у мій корпус. Добре в нього вийшло. Виглядає наче з заводу, та працює до сих пір)
Ось вона своїм ходом з гаражу виїхала. Щастя були повні штани. Трохи поїздили по селу, зрозуміли що все у порядку. Тормоза працювали справно, шини я вже встиг поміняти (На Nokian Hakapelita r3, діло взимку просто було). Та ї загнав у гараж, бо з міста в село їздив на батьковому Toyota RAV4 2002-го року. А на наступний день, я вже поїхав у місто на автомийку, помив свою ластівку, тай загнав у кооператив де я потихеньку її доводжу до розуму.
Ось така історія)
